Тепла підлога

Зміст статті

За вікном морози, вітер та сніг, а у вашій квартирі тепло та затишно. Здавалося б, дрібниця, але саме це може бути запорукою хорошого настрою та душевного комфорту щодня. Якщо ж вам уже набридли перебої із опаленням квартири, якщо у вас є маленькі діти, для яких перетяги чи холодна підлога – перешкода для ігор, а ранкова кава босоніж на кухні перетворюється з романтичного ритуалу на випробування для здоров’я – час подумати про забезпечення вашої домівки теплою підлогою. Ще актуальнішим це питання є для людей, які тільки-но розпочинають будівництво свого помешкання. Усе про переваги теплої підлоги, її види з усіма «плюсами» та «мінусами», а також про специфіку її монтажу читайте далі.

Переваги теплої підлоги

Як довели численні дослідження, найкомфортніше людина почуває себе при температурі повітря +18–24°С. При цьому ідеальним варіантом є вища температура у зоні ніг і прохолодніше повітря на рівні голови.

Температура комфорту
Температура комфорту

Досягти такого результату з допомогою звичайних батарей неможливо. Саме тому тепла підлога стає дедалі популярнішим способом вирішення проблеми забезпечення домівки теплом. По такій підлозі комфортно ходити, на ній без ризику для здоров’я можуть бавитися діти. Така поверхня у ванній кімнаті швидко висихатиме, убезпечивши вас від слизької плитки. Така підлога стане приємним доповненням до теплої атмосфери кухні. Зрештою, вона також дасть змогу вам облаштувати затишний балкон.

Тепла підлога, на відміну від батарей, забезпечує рівномірний оптимальний нагрів повітря в приміщенні: підігрів дає ідеальний розподіл температури по висоті приміщення і продукує екологічно чисте тепло. Щобільше, така підлога максимально проста в управлінні та довговічна.

Розподілення температури у приміщенні при нагріві радіаторами та теплою підлогою
Розподілення температури у приміщенні при нагріві радіаторами та теплою підлогою

Ще однією незаперечною перевагою теплої підлоги є економія електроенергії. Адже вона може бути як додатковою системою опалення, так і основною. Така поверхня створює особливий комфортний температурний режим – на рівні ніг темппература повітря коливається у межах 22–24°С тепла, а на рівні голови – 18–20°С. І якщо при традиційному опаленні витрачається зайва енергія на нагрівання повітря під стелею, то тепла підлога розподіляє тепло від підлоги до стелі, чим економить енергію до 10–20%, а у приміщеннях висотою понад 5 м – до 50%.

Теплі підлоги бувають двох видів: водяна тепла підлога і електрична тепла підлога. Також сьогодні дедалі активніше починають монтувати плівкову інфрачервону підлогу. Ми вже описували відмінності між кабельним та плівковим підігріванням підлоги.

До речі, надійність «теплої підлоги» на 99% визначається якістю монтажних робіт. Якщо монтаж теплої підлоги проведено з помилками, то доведеться переробляти усю роботу. Тому найкраще звертатися для монтажу теплої підлоги до фахівців, або ж робити це під контролем та консультуванням фахівця.

Водяна тепла підлога

Особливості водяної теплої підлоги

Фахівці запевняють: економніше робити водяний підігрів підлоги, тому що за ці послуги не потрібно окремо платити. Адже рахунки приходять за опалення, а при цьому теплу воду використовують не лише для батарей, а також для теплої підлоги (або тільки для теплої підлоги), забезпечуючи більшу ефективність нагрівання. Щоправда, є одне «але»: водяна тепла підлога є актуальною лише у випадку наявності індивідуального опалення. Якщо Ви користувач центральної мережі, перебої із температурою чи подачею води зведуть нанівець усі ваші мрії про теплу водяну підлогу.

До переваг водяної підлоги можна віднести її екологічну безпечність та її відносну дешевизну в експлуатації. Використовуваний для обігріву рівень температури дасть змогу економити як мінімум 15% загального обсягу споживаної електроенергії. Окрім того, такий тип теплої підлоги дає змогу позбавити стіни житла від вологи й зберегти при цьому необхідний для нормального самопочуття рівень вологості повітря усередині приміщення.

Серед недоліків фахівці виділяють необхідність попередніх будівельних робіт, необхідність додаткового обладнання, збільшення товщини кінцевої підлоги (більше на 0,1–0,15м), а також часу на запуск системи. Отже, якщо ви плануєте теплу підлогу на водяному підігріві у своїй квартирі, то найкраще це спланувати ще до здачі будинку в експлуатацію і до того, як заллють стяжку.

Є два основні типи систем водяної теплої підлоги: бетонний і безбетонний. На сьогодні популярнішою є бетонна система. У ній труби діаметром 12–20 мм заливають бетоном, при цьому не потрібні додаткові розподільники тепла. Поверх бетонної стяжки укладають основне покриття підлоги, яке істотно впливає на ефективність теплопередачі і, як наслідок, на температуру теплоносія. Безбетонна система відрізняється від бетонної відсутністю процесу бетонування, що скорочує час на монтаж і забезпечує невідкладну готовність системи до експлуатації після монтажу.

ЧИТАЙТЕ  Для чого потрібна демпферна стрічка?
Водяна тепла підлога "у стяжці"
Водяна тепла підлога “у стяжці”

Кілька правил вдалого монтажу водяної теплої підлоги

  • Поверхня основи підлоги повинна бути чистою і рівною, допускаються нерівності й виступи не більше 10 мм. Якщо є необхідність, її вирівнюють бетонною стяжкою.
  • Теплоізоляцію виконують за допомогою плит або панелей з пінополістиролу або спіненого поліуретану товщиною 30–50 мм, площею до 0,7 м2. Ці плити можуть бути покриті тепловідбивною фольгою з розміткою у вигляді сітки або забезпечені виступами для укладання й закріплення труб. За потреби (наприклад, у підвалах, на цокольному поверсі) під плити укладають додатковий шар теплоізоляції. Тут правило таке: що ближче приміщення до ґрунту, то ретельніше роблять гідроізоляцію і товстіший шар теплоізоляції (30–120 мм).
  • Щоб підлога, яка розширюється при нагріванні, не тиснула на стіни, між стінами і підлогою передбачають проміжок. Для цього перед монтажем підлоги вздовж стін розкладають спеціальну гідроізолювальну стрічку (завтовшки до 5 мм).  
Укладання труб теплої підлоги
Укладання труб водяної теплої підлоги
Укладка метало-пластикових труб теплої підлоги
  • Температура поверхні підлоги не повинна перевищувати: у житлових кімнатах +26…+29°С, у ванній кімнаті +30°С, біля басейну і у підвалах +32°С, а щоб гола стопа людини не відчувала перепаду температур, крок розміщення труб нагрівального контуру не повинен бути більшим 0,35 м. Зазвичай необхідна температура теплоносія – від +35 до +55°С.
  • Щоб при зміні температури в одній кімнаті вона не змінювалася в інших, проводять так зване гідравлічне вирівнювання контурів. Для цього в кожному контурі рекомендують встановлювати регулятор тиску або витрати води. Їх налаштовують один раз – при введенні системи в експлуатацію.
  • Рекомендують залишити систему водяної теплої підлоги під тиском на весь період будівельних робіт, що залишилися (облаштування стяжки, монтаж чистового покриття), періодично контролюючи рівень тиску, щоб на будь-якому етапі бути впевненим, що під час провадження інших робіт не була порушена герметичність системи
  • Всі штукатурні роботи в приміщенні повинні бути завершенні до початку монтажу труб, щоб не забруднити й не пошкодити їх. Після заливання бетону необхідно витримати потрібний термін (зазвичай – 21 день) для повного і правильного застигання стяжки, перш ніж вмикати систему опалення.

Електрична тепла підлога

Особливості електричної теплої підлоги

Електрична тепла підлога – це альтернатива системі водяного опалення. Як будь-яка альтернатива вона має своє плюси та мінуси. До переваг електричних підлог можна віднести простоту установки, відносно низьку вартість монтажу, високу швидкість монтажу, а також незначне збільшення товщини кінцевої підлоги (більше на 0,01-0,02м). Тоді як недоліками цього виду джерела тепла відносно дорогу експлуатацію (на 1 м2 кімнати споживається 0,08-0,15 кВт/ч), необхідність заміни старої малопотужної проводки, а також побутує думка, що електрокабель випромінює електромагнітне поле (хоча воно – у допустимих межах). Але, як стверджують фахівці, якщо у вас немає індивідуального опалення, а зігрітися взимку все-таки хочеться, електрична підлога є хорошим виходом із ситуації, оскільки економніша водяна підлога у цій ситуації є практично недоступною.

Електрична тепла підлога може використовуватися як основне джерело опалення і як додаткове. Якщо електрична тепла підлога є основним джерелом тепла, то потужність нагрівальних елементів повинна бути 140–150 Вт на квадратний метр. Якщо ж електрична тепла підлога використовується як додатковий обігрівач, то цілком достатньо 100–120 Вт.

Складається кабельна електрична підлога з окремих електричних секцій або матів. Ці пристрої призначені, щоб перетворити електричну енергію в теплову. Секції бувають різних розмірів та різної потужності. 

Кілька правил вдалого монтажу електричної теплої підлоги

  • Дуже важливою є наявність креслення теплої підлоги, оскільки у випадку пошкодження нагрівального кабелю суттєво полегшується пошук і виправлення несправності. На кресленні також вказується відстань між лініями кабелю.
  • Розкладати нагрівальний кабель теплої підлоги потрібно рівномірно петлями і «накрити» кабелем усю підлогу. При укладанні нагрівального кабелю необхідно оминати ті місця, де в майбутньому стоятимуть важкі тумби, шафи, ванни тощо.
  • Для кріплення кабелю використовують спеціальні кріплення, які  розміщують на відстані 0,3 м. Важливо також відзначити, що лінії нагрівального кабелю не повинні перетинатися і торкатися.
  • Нагрівальний кабель теплої підлоги заливають розчином (кабель заливається повністю). Розчин не повинен містити гострих каменів, що можуть пошкодити кабель. Товщина стяжки має бути не більше ніж 0,05м. При заливанні нагрівального кабелю потрібно стежити за тим, щоб довкола кабелю не утворилися повітряні кишені.
  • Не проводити жодних дій упродовж 30-ти днів. Саме стільки часу необхідно для повного тверднення розчину. У жодному разі не включати теплу підлогу у цей момент, оскільки стяжку буде пошкоджено! Розчин може затвердіти швидше при використанні спеціальних добавок.
  • Нагрівальний кабель теплої підлоги підключають до електромережі через терморегулятор. Для повного прогрівання необхідно не менше ніж 24 годин.
ЧИТАЙТЕ  7 міфів про електричну теплу підлогу

Плівкова інфрачервона підлога

Особливості інфрачервоної підлоги

Плівкова тепла підлога – це цілком інший підхід до опалювання. Інфрачервоні промені нагрівають предмети, а не повітря, як у разі конвекційного опалювання, що гарантує відсутність протягів, скупчень пилу і збереження тепла внизу, у поверхонь, а не під стелею.

Інфрачервоний обігрів – це єдиний спосіб, який дає змогу здійснювати локальний обігрів робочого місця або зони у приміщенні. За допомогою інфрачервоного обігріву з’являється можливість підтримувати різні температурні режими у різних частинах приміщення і повністю відключати прилади в окремих зонах. Унікальність плівкової інфрачервоної теплої підлоги також у позитивному впливі на здоров’я мешканців. Дослідження показали, що довгохвильове інфрачервоне випромінювання сприятливо впливає на організм людини. Оскільки випромінювання, вироблюване самою людиною, розташоване у тому ж діапазоні, що і випромінювання в інфрачервоній плівковій системі опалювання, тіло людини сприймає його як своє, живе, тому плівкова тепла підлога наповнюватиме будинок справжнім, живим теплом.

Ще одна незаперечна перевага плівкової інфрачервоної підлоги у тому, що нагрівальні елементи в ній сполучені паралельно і вихід з ладу частини нагрівачів не веде до відмови роботи усієї системи в цілому, на відміну від кабельної теплої підлоги, де довгий нагрівальний елемент включений послідовно і вихід з ладу відрізка кабелю веде до відмови роботи усього кабелю. Для досягнення бажаного ефекту важливо враховувати усі фактори монтажу, про які розповідаємо нижче.

Кілька правил вдалого монтажу інфрачервоної теплої підлоги

  • Обов’язковою умовою при використанні термоплівки є застосування монтажного матеріалу з тепловідбивним ефектом для плівки і підлогового покриття, що знижує втрати тепла. В якості тепловідбивного матеріалу дозволяється застосування матеріалу, покритого лавсановою або поліпропиленовою плівкою.
  • У місцях, схильних до великих механічних навантажень, під керамічну плитку, керамогранит, паркет і паркетну дошку рекомендується використовувати матеріал з твердим прошарком, наприклад рулонну пробку або инфрафлекс товщиною 3 мм.
  • Бажана температура в кімнаті і на підлозі встановлюється терморегулятором, рекомендована температура – це 20-21°С для кімнати і 24-26°С для підлоги.
  • Якщо в приміщенні в якості підлогового покриття передбачається використовувати лінолеум, килимове покриття, ламінат, паркет (для теплої підлоги), у такому разі застосовується лише тепловідбивний матеріал і термоплівка. Матеріал кріпиться до існуючої підлоги за допомогою двостороннього або малярного скотча. Між собою термоплівка і матеріал також скріплюються, щоб уникнути ковзання і, як наслідок, механічного ушкодження. Поверх термоплівки укладається захисна плівка.
  • Товщина плівки складає всього 0,3 мм, отже, коли Ви встановлюєте теплу підлогу, для прикладу під лінолеум, чи під інші легкі підлогові покриття, немає необхідності вирівнювати поверхню над плівкою бетонним стягуванням, занурюючи плівку в бетон.
  • Підключення теплої підлоги здійснюється за допомогою обтискуючих кліпс, що дозволяє зробити теплу підлогу своїми руками.
Монтаж інфорачервоної теплої підлоги
Монтаж інфорачервоної теплої підлоги

Цікаво знати про теплу підлогу

Одними із перших підлогове опалення почали використовувати стародавні римляни – обігрів підлоги в термах здійснювався за допомогою нагрітого повітря. Застосовували подібні технології у турецьких лазнях.

Проте за однією із версій, підігрів підлоги було винайдено на території сучасної Швеціїще у кам’яному віці, 6000 років тому. Тут було знайдено залишки примітивної системи обігріву підлоги, у якій тепле повітря піднімалося по каналах до поверхні землі туди, де спали люди. У 20-і роки минулого століття виявлено старі британські й французькі системи, що нагадують сучасне водяне опалення підлоги. У 80-х роки минулого століття найбільшу популярність тепла підлога здобула у країнах Скандинавії. Сьогодні ця опалювальна система є найпоширенішою, що має численні технічні й експлуатаційні переваги порівняно із традиційними радіаторними системами.

ЧИТАЙТЕ  Стяжка для теплої підлоги: як правильно облаштувати

Актуальне інтервю

Сергій Каретний, директор ТОВ «Екоальт»:

  • Розкажіть, будь ласка, у чому полягають основні переваги та недоліки теплої підлоги?

Найпопулярнішими двома видами теплих підлог сьогодні є електрична та водяна тепла підлога. На мою думку, найефективнішим є другий тип. Адже найкраще гріти воду і подавати у систему опалення. По-перше, перевагою теплої водяної підлоги перед радіатором є низькотемпературна система опалення. Відчуваєте різницю: що гріти воду для радіатора до 60°С, а що до 35–40°С у теплу підлогу? Це, перш за все, кошти. Так, тепла підлога дешевша на 40–50% в експлуатації, ніж радіаторне опалення.

Перевагою усіх видів теплих підлог загалом є прості закони фізики. Тепло у теплій підлозі піднімається знизу догори: піднімається і прогріває ціле приміщення. Тобто вона рівномірно розподіляє тепло. Радіус дії радіатора менший, аніж у теплої підлоги.

Також зараз популярними стають теплі стіни, які монтуються по принципу теплої водяної підлоги і забезпечують ще кращий обігрів приміщення.

  • Наскільки вдалим буде рішення монтувати водяну теплу підлогу у квартирі із центральною системою опалення?

Це саме той випадок, коли варто використати не водяну підлогу, а електричну. Перебої із температурою води, із її подачею зведуть нанівець усі спроби зігріти приміщення з допомогою водяної теплої підлоги, адже вона потребує стабільного, а отже, індивідуального опалення.

Електрична тепла підлога простіша та дешевша у монтажі, але дещо дорожча від водяної у експлуатації. Електрична тепла підлога також виправданіша, якщо є приміщення, яке не потрібно постійно опалювати: ви проводите електричну підлогу і вмикаєте підігрів, коли вам потрібно. Але якщо ви розпочинаєте будівництво чи капітальний ремонт, краще передбачити підігрів підлоги заздалегідь і обрати водяну теплу підлогу. Вона дорожча від електричної на 20%, але це разова переплата.

  • Побутує думка, що тепла підлога є шкідливою для здоров’я. Це правда?

Тепла підлога справді піднімає дрібні частинки повітря. Але ці частинки піднімаються на 30–40 см. Це ніби і шкідливо, але з іншого боку, ми ж не лежимо постійно на підлозі. Окрім того, тепла підлога трішки підсушує повітря.

  • Розкажіть про особливості монтажу теплої підлоги у різних приміщеннях.

Все залежить від тепловтрат приміщення. Відповідно до законів теплотехніки, кожне приміщення, кожен квадратний метр має свої теплотехнічні характеристики. Наприклад, приміщення із 100 м2 з цегли із звичайними не утепленими дерев’яними вікнами буде мати тепловтрати приблизно 100-120 Вт/м2. Візьмемо ті ж квадрати і перекриємо хорошим перекриттям, утеплимо стіни, вікна – тут тепловтрати будуть уже, наприклад, 50 Вт.

  • Як вирахувати тепловтрати приміщення?

Щоб вирахувати тепловтрати всього приміщення, спочатку потрібно вирахувати тепловтрати кожної кімнати: куди «дивиться» вікно, висота стелі, розміри кожної кімнати. Потім із сумарних тепловтрат вираховують тепловтрати будівлі. Це і визначає принцип монтажу теплої підлоги. Наприклад, є кімната, яка має 3 кВт тепловтрат. Відповідно до наших державних норм, якщо за вікном -21, то в приміщенні має бути +21. Отже, якщо ми маємо 3 кіловати тепловтрат, то від теплої водяної підлоги нам потрібно буде отримати теплову потужність 3 кВт. Тобто це потрібно намотати 100 м труби діаметром 16 мм, в яку буде подаватися теплоносій. Якщо в радіатор треба буде нагріти водичку на 60°С, то у теплу підлогу – 43–45°С, а це економія майже 30% грошей. Тобто із теплою водяною підлогою платимо 100 грн, з радіатором – 140 грн.

  • Чи є якісь нюанси у монтажі відповідно до призначення різних приміщень: кухня чи житлова кімната, для прикладу?

Особливої різниці немає. Усе залежить від тепловтрат приміщення. Окрім того, теплу підлогу потрібно монтувати відповідно до проекту. Для прикладу, якщо кімната розташована на північній стороні, а отже, тепловтрати приміщення більші, відповідно потрібно зробити більше петель теплої підлоги. І навпаки: якщо ми беремо південну сторону, то навантаження теплої підлоги уже має бути меншим. Якщо монтувати теплу підлогу у ванній кімнаті, там треба подати більше тепла.

При монтажі водяної теплої підлоги потрібно також ставити  обмежувач температури. Бо, якщо подати в теплу підлогу воду у 60°С, як у радіатор, на ній неможливо буде стояти. Вона навіть може порвати плитку. Тому роблять окремі напрямки: окремий стояк роблять на радіатор, окремий – на підлогу. Хоча є і низькотемпературні радіатори, де теж враховується температура подачі системи опалення. Сьогодні найкраще прораховувати температуру теплоносія 40–45°С. Тобто вибирати потужність радіатора треба відповідно до того, що ми будемо гріти воду на 40–45°С. Тоді можна буде отримати нормальну економію.

Я переконаний: краще один раз вкласти трошки більше коштів в опалення під низькотемпературні показники і надалі завдяки цьому економити.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я