Електричні котли у системах опалення – вигідна альтернатива газовим й твердопаливним котлам, оскільки можливість їхнього застосування та встановлення є завжди та за будь-яких умов. Ці пристрої можна використовувати як основне, так і додаткове джерело тепла для опалення приватних житлових будинків, комерційних та виробничих приміщень.

Де найчастіше використовують електричні котли: у яких системах?

Найчастіше – там, де немає можливості підключитися до магістралі газопостачання та у приміщеннях, не обладнаних димоходом. Тому їх часто встановлюють навіть у квартирах  багатоповерхівок.

Отож, встановлення електричного котла можливе на таких об’єктах:

– системи водяного опалення житлових будинків, квартир багатоповерхових будинків,

– комерційних споруд;

– комбіновані системи опалення у комплексі з твердопаливними й газовими котлами, геліосистемами, теплою підлогою;

– промислові об’єкти харчової промисловості, сільського господарства тощо, які потребують підтримання постійної температури сировини і безперебійного гарячого водопостачання.

Чому вигідно встановлювати систему опалення з електричним котлом?

Електрокотли мають порівняно невисоку вартість, що, безсумнівно, вигідно відрізняє їх від інших пристроїв. Вони дешевші, ніж газові, а тому більш доступні для широкого кола споживачів. Сучасний електрокотел має невелику вагу, а процедура його встановлення  фахівцями не займає багато часу. Враховуючи те, що електрокотли випускають і одно контурними, і двоконтурними, то до одноконтурних, які забезпечують лише опалення,  потрібно буде додатково придбати бойлер або проточний водонагрівач. Двоконтурні ж електрокотли і опалюють приміщення, і нагрівають воду.  

Що ж стосується способу встановлення таких котлів, то найчастіше електрокотел розміщують на стіні приміщення (настінні) або на підлозі (підлогові). Оскільки котли такого типу мають невеликі габарити, то вони не займають багато місця, тому їх можна розмістити будь-де.

Настінний електричний котел
Настінний електричний котел

Електрокотел не потребує складного догляду та його експлуатація дуже проста.

Системи електричного опалення практично не потребують технічного обслуговування.

Усі сучасні моделі оснащені вбудованими автоматичними системами, тому для керування ними користувачеві достатньо натиснути кілька кнопок, розташованих на панелі керування котла. Сучасний електричний котел має досить простий дизайн.

Більшість моделей електрокотлів вироблені із екологічно чистих матеріалів, які не мають негативного впливу на людей і навколишнє середовище.

До того ж електрокотел набагато безпечніший за інші види котлів, зокрема ті, що мають відкриту камеру згоряння.

Електричні котли чутливі до різких перепадів енергії та довготривалої зниженої напруги, тому стабілізатор напруги тут дуже необхідний і від нього не треба відмовлятися.

На відміну від стандартних газових котлів, які втрачають ККД протягом свого «життєвого циклу» майже на 50%, електрокотли мають ККД, наближений до 100% і утримують його протягом усього терміну експлуатації. Виробники електричних котлів передбачають для своєї продукції від одного до чотирьох ступенів регулювання потужності у ручному й автоматичному режимах.

Ступінь оснащення електричних котлів елементами керування, регулювання та безпеки виробники можуть змінювати у досить широких межах, тому при виборі такого приладу на це треба звертати увагу.

ЧИТАЙТЕ  Електричне підігрівання підлоги – кабельне чи плівкове

Скільки електроенергії потребує електричний котел?

При застосуванні електронагрівальних приладів у середньому для обігрівання 1м3 площі необхідно від 4 до 8 Вт/год. Нині це дешевше, ніж опалювати газом.

Висока вартість електроенергії частково знижується завдяки двотарифній системі оплати за наявності відповідного лічильника електричної енергії. При цьому застосовують методи акумулювання тепла під час зниженого тарифу, наприклад, нагріваючи велику кількість води для гарячого водопостачання. Якщо використовувати «багатотарифні» лічильники та програматори, враховуючи, що «нічна» електроенергія дешевша, то можна заощадити 30% електроенергії в результаті підтримування оптимальної температури у приміщенні упродовж доби.

Підлоговий електричний котел
Підлоговий електричний котел

Які електричні котли використовують у системах опалення?

За зовнішнім виглядом та конструкцією: підлогові й настінні.

За призначенням: одно- або двоконтурні, тобто перші – на опалення, другі – і на опалення, і на гарячу воду.

За принципом дії й типом нагрівального елемента:

ТЕНові(з трубчастим електронагрівачем) та електродні.

У чому особливість та чим відрізняються між собою ТЕНові й електродні – нижче у статті.

ТЕНові електричні котли

Принцип роботи ТЕНових котлів полягає у передачі теплової енергії від трубчастого електронагрівача (ТЕНа) теплоносію – антифризу чи воді.

ТЕНовий електрокотел
ТЕНовий електрокотел

Серед переваг таких котлів – те, що елементи, які виділяють тепло, не мають електричного контакту з теплоносієм, через це практично відсутній струм витоку, що дає змогу використовувати пристрої захисного вимкнення. Потужність електрокотлів не залежить від виду і температури теплоносія. Тому й легко реалізується ступінчасте чи плавне регулювання, що дає змогу мінімізувати перепади напруги при увімкненні чи вимкненні електрокотлів.

Як теплоносій можна використовувати звичайну чи дистильовану воду або антифриз.

Залежно від моделі котла до його конструкції можуть входити такі елементи автоматики (чи тільки частина):

  • термостат котла – регулює і підтримує температуру теплоносія;
  • запобіжний термостат – захищає котел в аварійних ситуаціях (при перегріванні теплоносія);
  • датчик рівня чи датчик тиску теплоносія – вимикає котел при зниженні рівня теплоносія нижче норми;
  • датчик температури промерзання – вмикає котел при спаді температури нижче 5–7°С;
  • запобіжний клапан.

Окрім того, до котлів можна під’єднати кімнатний або вуличний термостат, а також програматори. Кімнатний термостат дає змогу підтримувати задану температуру в приміщенні, вуличний термостат (датчик температури зовнішнього повітря) видає котлу інформацію про температуру за межами приміщення (що актуально для котла з кількома рівнями потужності), програматор дає змогу задавати необхідний графік роботи котла. Регулятори, які працюють залежно від температури зовнішнього повітря (з вуличним термостатом), забезпечують найбільш комфортне регулювання температури всередині приміщення при мінливих погодних умовах.

Електрокотли можуть бути оснащені насосом та без.

Особливості таких котлів:

– чотириступенева система захисту, що, своєю чергою, забезпечує високу надійність приладу;

– автоматична підтримка теплоносія на заданому рівні за допомогою капілярного термостату;

ЧИТАЙТЕ  Водяна чи електрична тепла підлога

– термообмежувач забезпечує захист від аварійного зростання температури теплоносія;

– за допомогою клапана скидання повітря можна своєчасно усунути можливі повітряні корки у системі;

– ступінчасте регулювання потужності дає змогу економити електроенергію у міжсезоння, зменшити енергоспоживання завдяки малому об’єму баку (5,6 л);

– легкий та чіткий контроль усіх режимів роботи, в тому числі і аварійних, здійснюється за наявності світлової індикації панелі управління;

– малошумна робота електрокотла здійснюється за допомогою блока управління на базі малошумних електромагнітних реле.

Принципова схема під’єднання ТЕНового електрокотла
Принципова схема під’єднання ТЕНового електрокотла

Електродні котли

Електродні котли мають дещо іншу схему роботи: нагрівання теплоносія відбувається за рахунок іонів, які рухаються між електродами. Таким чином, завдяки іонізації теплоносія відбувається процес, який змушує утворюватися позитивно і негативно зарядженим іонам. Згодом одні тягнуться до інших, виробляючи при цьому тепло. Цей, здавалося б, складний процес дає змогу нагрівати теплоносій. Для системи опалення з електродним котлом, як теплоносій, найчастіше використовують воду. Для ефективного опалення її необхідно попередньо підготувати, щоб забезпечити хорошу іонізацію. Але така підготовка води виключає можливість її застосування в комбінованих системах опалення.

Електродний котел
Електродний котел

Нагрівання води від електродного котла відбувається послідовно – не моментально. При нагріванні зменшується опір води, що дає змогу ще більше нагрівати всю систему. З урахуванням обсягів опалювальної системи можна налаштувати певну температуру нагрівання теплоносія.

Принципова схема під’єднання електродного котла через теплообмінник
Принципова схема під’єднання електродного котла через теплообмінник

Електроди у електродному котлі розміщено у ємності. Сам котел працює за принципом дії проточного водонагрівача. Характерною особливістю таких електрокотлів є дуже високий ККД – близько 96–98% та їхнє автоматичне налаштування під задані параметри температури теплоносія. При короткому замиканні, витоку теплоносія або перевищенні заданої температури електродні котли можуть самі від’єднуватися від джерела електроживлення

Як укомплектовано електричний котел

Електричний котел не є складним приладом. Основні його конструктивні елементи: теплообмінник, що складається з бака з електронагрівальними елементами, а також блоки керування та регулювання. Деякі електричні котли, зокрема сучасні модернізовані пристрої, комплектують циркуляційним насосом, програматором, розширювальним баком, запобіжним клапаном і фільтром.

Як обрати електрокотел та які параметри враховувати

Важливою характеристикою електрокотла є теплова потужність, яку він може забезпечити. Цей параметр впливає на те, яку площу котел може обігріти. Орієнтовно необхідну потужність котла можна розрахувати за нескладною формулою: 1 кВт електроенергії потрібно для опалення приблизно 10 м2 добре утепленого приміщення висотою до 3 м.

Котли виготовляють з потужністю від кількох кіловат (для опалення невеликих будинків) до кількох тисяч кіловат (для опалення комплексу будинків чи великих будинків). Для опалення великих приміщень нерідко використовують схему з каскадним вмиканням кількох котлів – у цьому випадку їхня потужність зростає.

Котли потужністю понад 12 кВт зазвичай бувають трифазними. Переважна більшість електричних котлів потужністю понад 6 кВт – це котли багатоступінчасті, що дають змогу економити електроенергію і не вмикати котел на повну потужність у міжсезоння – навесні і восени.

ЧИТАЙТЕ  Шведська сім’я обігріває будинок за допомогою теплиці

Які бувають котли залежно від потужності

Котли є:

• квартирні – до 9 кВт;

• котеджні до 30 кВт;

• напівпромисловідо 60–70 кВт;

• промислові – до 200–300 кВт.

Категорія так званих квартирних електрокотлів у кількісному еквіваленті займає орієнтовно до 40% українського ринку, котеджні – до 30%, напівпромислові – до 20%, а промислові – до 10%.

За рівнем технічного оснащення та комплектації є кілька сегментів котлів.

Економ – прилади складаються з гідровузла (в тому числі блок ТЕНів, бак) і простої системи автоматики на базі електромеханічного термостата. З метою зменшення розмірів котла циркуляційний насос зазвичай винесений за корпус приладу. Моделі цих електрокотлів призначені для експлуатації у системах опалення з природною або примусовою циркуляцією теплоносія. Дизайн корпусних деталей – спрощений.

Стандарт – електрокотли оснащені кількома ступенями системи захисту, циркуляційним насосом, розташованим усередині корпуса, та мають прийнятний дизайн корпусу.

Преміум – ці пристрої мають електронні системи захисту й управління температурою та вирізняються оригінальним дизайном корпусу. Можливе їхнє підключення до централізованих систем регулювання мікроклімату.

Технічне оснащення і рівень комплектації визначають і відповідний ціновий діапазон на електрокотли. Продукція вітчизняних виробників представлена у сегменті «економ» і «стандарт» (саме на ці сегменти припадає близько 80% усього ринку електрокотлів). Електрокотли європейських виробників представлені в сегменті «преміум» і відрізняються порівняно високою ціною.

Автоматика електричних котлів

Залежно від моделі котла до його конструкції можуть входити такі елементи автоматики (чи тільки їхня частина):

  • котловий термостат – регулює і підтримує температуру теплоносія;
  • запобіжний термостат – захищає котел в аварійних ситуаціях (при перегріванні теплоносія);
  • датчик рівня чи датчик тиску теплоносія – вимикає котел при зниженні рівня теплоносія нижче норми;
  • датчик температури промерзання – вмикає котел при зниженні температури нижче ніж 5–7°С;
  • запобіжний клапан.

Окрім того, до котлів можна під’єднати кімнатний або вуличний термостат, а також програматори. Кімнатний термостат дає змогу підтримувати задану температуру у приміщенні, вуличний термостат (датчик температури зовнішнього повітря) видає котлу інформацію про температуру надворі (що актуально для котла з кількома рівнями потужності), програматор задає необхідний графік роботи котла. Регулятори, які працюють залежно від температури зовнішнього повітря (з вуличним термостатом), забезпечують найбільш комфортне регулювання температури всередині приміщення при мінливих погодних умовах.

Змонтований електродний котел із автоматикою
Змонтований електродний котел із автоматикою

У якому приміщенні будинку краще встановлювати електричний котел

Вітчизняний електричний котел краще не встановлювати у будинку площею більше ніж 100 м2, тому що його потужності, швидше за все, не вистачить (просто на нашому ринку представлені здебільшого електрокотли потужністю не більше ніж 15 кВт). Котли більшої потужності та на більшу площу – закордонних виробників.

До того ж у великому будинку він себе не виправдає: надто багато доведеться заплатити за електрику, яку він споживає. Тож у котедж електрокотел можна ставити тільки як «аварійний» варіант, щоб не залишитися цілком без тепла при виході з ладу «основного».

Водночас використання електрокотлів вирішує низку проблем, пов’язаних з капітальними витратами при використанні газових, твердопаливних й рідинних котлів, що передбачають прокладання комунікацій, будівництво сховищ, під’їзних шляхів, окремих приміщень із припливно-витяжною вентиляцією, узгодження документації тощо. При встановленні у великих містах зі суворими екологічними нормами, виготовленням документації та проблемами з узгодження у відповідних інстанціях електрокотли часто виграють порівняно з іншими типами котлів.

І не менш важливе на сьогодні – електричні котли не забруднюють навколишнє середовище на відміну від інших видів опалення, тобто цей вид опалення екологічно чистий. Так, витік газу і дизельного палива, вугільний пил негативно впливають на дихальні шляхи і слизові людини. Витяжна вентиляція і насоси призводять до додаткового шуму й вібрації. Окрім того, ймовірність виникнення пожежі чи якихось інших аварійних ситуацій при рідкому і газоподібному паливі значно вища, ніж при електричному.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я